UKR | ENG

Відгуки студентів, котрі навчалися в Києві

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ложко Марія
Напрямок: журналістика
Alma-mater: Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Не дарма кажуть, що найсильніший мотиваційний важіль для людини – це голод. Я завжди любила шведський стіл за його демократичне спрямування. Що може бути приємніше, взяти тарілку побільше та – мерщій! – обирати тільки найулюбленіше, найкорисніше, найсмачніше.
Проект викликає у мене стійку асоціацію саме із таким дійством. Купка студентів із різних кінців країни, зарекомендувавши себе як таких, що знають, які продукти для них найкорисніші, отримавши доступ до їжі, ретельно пережувавши і проковтнувши – одержують достатній заряд енергії та настрою, щоб із ентузіазмом взятися до розбудови Майбутнього Країни.
Звичайно! Я вегетаріанка, але мій протест проти насильницької смерті поширюється не лише на живих істот. Хоча хто сказав, що Проект, із всіма його учасниками, організаторами, партнерами – не являє собою подобу організму. Ми спостерігали його народження і перший рік життя. На мій погляд, дитина сильна, здорова і має велике майбутнє.
Я зіткнулася із суцільним безладом, від якого намагалася втекти із Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. Виявилося, що Київський національний університет ім. Тараса Шевченка не просто старший брат мого ВНЗ; деякі хвороби (бюрократизм, надзвичайна амбітність як ВНЗ та і окремих викладачів, численні організаторські проблеми) – є у сім’ї «національних університетів» спадковими. Щодо менш очевидних і більш приємних відкриттів – новиною для мене став факт, що столичний університет, забезпечуючи студентів неперевершеною практичною базою (що й казати – власна радіостанція, стажування на відомих телеканалах, викладачі-відомі видавці і журналісти!), нехтують базою науковою. У цей час у Дніпропетровську ситуація діаметрально протилежна.
Київ ніколи не був дуже привітним до гостей. Мабуть, це якість усіх великих столиць «не вірити сльозам». Тріумфального прийому не було, хоча червоні доріжки, треба тут віддати належне ВНЗ, чистять тут чи не кожного тижня. Але щодо іншого – КНУ не був готовий ні до мене, ні до подібного Проекту. Індивідуальний план складала самостійно, за власним розсудом відвідувала чи не відвідувала зазначені у розкладі «пари», сама обирала групу, до якої маю приєднатися у той чи інший день.
Щодо людей. Студенти, як і викладачі – надзвичайно горді тим, що опинилися у стінах другого ВНЗ країни (насправді ж глибоко у душі, нехтують рейтингом, і самовдоволено називають себе «першими»). Через це спільну мову знайти важко, але можливо. Зокрема, довіру можна завоювати тими-таки глибокими «теоретичними» знаннями, яких бідолашні студенти КНУ позбавлені. Але мені би дуже хотілося бути «справжньою» студенткою КНУ, викладачі надзвичайно цікаві люди, дійсно професіонали (от тільки здебільшого не у викладацькій справі, а у журналістській, редакторській і т.п.).
Дякую подвійно, як Марія Ложко і як громадянка України. Для мене цей проект був дійсно поворотний у плані особистого розвитку і набуття досвіду, для українського студентства, для освітньої системи, для молоді, що збирається будувати Майбутнє. Аналогів йому немає, дякую за роль вітчизняних Колумбів! Повірте, принаймні для мене Америка у вигляді української столиці та КНУ тепер відкрита. Рекомендувала б наступне: не зневірятися, Україні потрібен цей проект, я впевнена. Щодо конкретних речей – більше уваги приділяти популяризації даної програми, існує безліч студентів, що гідні потрапити до шведського столу Міністерства освіти.

Гречка Юлія
Напрямок: політологія
Alma-mater: Миколаївський державний університет імені Василя Сухомлинського

Вцілому – дуже позитивний досвід. Перебування в чужому місті змушує переоцінити як людей, так і країну загалом. Великий плюс у навчанні – з’явилася можливість виявити недоліки в освітньому процесі рідного ВНЗ, планую навіть запропонувати внести деякі зміни. Розбіжності у якості знань – великі, і не на користь рідного вузу.
Багато гуляю містом, спілкуюся з різними людьми, знаходжу однодумців. Також, масштабно закуповую книжки з політологічної та історичної тематики, які в Миколаєві ніколи не купиш. З’явився час на те, щоб дещо переоцінити в цьому житті, більше подумати, побачити зсередени суспільство.
А взагалі, ця поїздка змінює моє життя. І змінює на краще.

Мажарова Наталя
Напрямок: право
Alma-mater: Одеська національна юридична академія

Я дуже рада, що у мене була можливість поїхати на навчання в інше місто. Для себе винесла дуже багато корисного в професійному плані і знайшла хороших друзів. Вважаю, що це була чудова нагода випробувати, перевірити себе і свої сили у новому оточенні; відповідності і конкурентоздатності твоїх знань стандартам іншого ВНЗ; вмінні позиціонувати себе, знаходити спільну мову з незнайомими людьми, фокусуватись на навчанні та професійному розвитку; можливість пізнати нове місто, обійти всі його .
Мала можливість побачити інший «сорт» юристів. Це дуже корисно і цікаво аналізувати, розуміти своє майбутнє професійне оточення з різних позицій, взаємовідносини між цими «сортами».
1. Рівень викладачів: в КНУ він набагато вищий за ОНЮА. І тут нічого додати.
2. Розклад інший: в КНУ навчання починається о 8.00, закінчується о 12.40. В ОНЮА я навчалась ввечері. Спочатку було дуже важко вставати о 6.00 і виходити з дому, щоб не запізнитися. Потім зрозуміла, що в цьому є великий плюс, бо їдеш без корків зранку, а з обіду маєш вільний час.
3. Мінус, що в КНУ модульна система, так складно і заплутано, що я досі не до кінця зрозуміла як це все має працювати. Мене прикріпили до найсильнішої групи на потоці і там на семінарах йдуть просто бої за те, кому дадуть можливість відповісти, доповнити і заробити бал.
4. Мінус в КНУ – платна стоянка. Хоча мене це не стосувалось, але сам факт здивував.
5. В КНУ занадто багато часу приділяється теорії. Вважаю це мінус, бо по-суті готують юристів-науковців, а студенти хочуть займатись юридичною практикою.
Я нарешті остаточно визначилась зі сферою права в якій хочу працювати. Суттєве значення зіграли в цьому викладачі КНУ. В подальшому планую поглиблювати свої знання і напрацювання в даній сфері і стати фахівцем в ній. Крім лекцій в КНУ під час перебування в Києві відвідувала багато профзаходів, де мала можливість поспілкуватись з юристами-практиками високого рівня, ходила на виставки вакансій і зрозуміла що мені треба підтягнути, аби через рік-два знайти роботу/пройти стажування у омріяних юридичних компаніях.
Організатори великі молодці тому, що:
Вони наважились реалізувати такий проект вперше в Україні і, продумавши все до деталей, організували його на «відмінно».
Вони відібрали дуже класних (мабуть, найкращих в Україні) студентів-учасників. Спілкуючись з кожним з них, можна скласти собі багато довжелезних списків про те, чому повчитись у цієї людини. Всі дуже розумні, справжні фахівці свого напрямку, але жодним чином не схожі на «заучок», навпаки - з чудовим почуттям гумору, всесторонньо розвинені, активні і дуже цілеспрямовані.
Крім того, що нас організатори назвали розумними і сміливими, ми почувались ще й дуже вільними. Майже всі мали індивідуальний графік навчання, могли його корегувати, а у вільний час гуляти по місту, театрам, галереям або відвідувати цікаві для себе конференції, круглі столи, майстер-класи, семінари.
Для розвитку такого Проекту хочу запропонувати: подовжити термін перебування у іншому ВНЗ, як мінімум, до одного семестру, і потім переносити оцінки за семестр вже в заліковку рідного університету.
Обов’язково триматиму зв'язок з київськими колегами і, впевнена, будемо розвиватися і рости разом.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Василенко Владлен
Напрямок: фізика
Alma-mater: Харківський національний університет імені Василя Каразіна

Проект дав чітко зрозуміти свої слабкі сторони, побачити чого не вистачає мені як людині нового століття, майбутньому спеціалісту.
Перші дні в Києві здалися мені найважчими. Новий університет, пуста кімната у гуртожитку, «свіже» місто та колорит столичного студентства, що з недовірою та великими запитальними знаками у очах дивилися на мене. На щастя для мене виявилося так, що мені пощастило потрапити у навчальний рай. Очікуваний теплоенергетичний факультет виявився науково-дослідницьким центром з висококваліфікованими викладачами, сильною технічною базою для навчання.
Ми живемо в світі змін, і тільки зміни є стабільною складовою нашого життя. Проект – це прекрасний шанс побачити себе з іншої сторони, адаптуватися до цих змін. Людині необхідно розкладати все своє життя по поличках, ставити собі цілі та невпинно йти до них, якщо вона хоче не відставати від сучасного ритму життя.
Всі студенти, що брали участь у Проекті, всі з ким мені довелося спілкуватися, а це молоді люди з Дніпропетровська, Львова, Харкова, Одеси, Тернополя та інших міст України, всі ми стали ближчі один до одного. Хтось знайшов дружбу, хтось зустрів колег по ідеї і вже готується до нової співпраці, всі отримали цінні знання з різних галузей наук та ще й розпочали нові наукові роботи. Тобто, Проект надав сил для всіх нас, мотивував за коротесенький час приєднатися до соціальної сфери іншого регіону, іншого середовища.
Цей проект в Україні є інноваційним та він вже стимулює мої бажання та бажання багатьох студентів отримати якісну освіту, практичні знання та побачити нові методи навчання. Проект передбачає впровадження нових освітніх механізмів, я вважаю це більш ніж доцільним та необхідним для нашої країни.
Цей проект вже з першого дня дав всім зрозуміти, що це загальноукраїнська сенсація!
Я пишаюся тим, що я зміг взяти учать у Проекті, побачити всі внутрішні і зовнішні переваги і недоліки.
Насамперед, для першого разу – це фурор, перемога над стереотипами системи освіти України.
Надалі університети у проекті мають обирати собі студенти і контактувати з ВНЗ самостійно.

Пазуханич Василь
Напрямок: політологія
Alma-mater: Ужгородський національний університет

Враження чудові!!! Київ дуже подобається! Університет "КПІ" теж вражає своєю величчю, кількістью студентів, кількістью гуртожитків та навчальних корпусів, викладацьким складом! Умови навчання подобаються! Викладають близько 80% російською мовою, для корінного жителя Закарпаття чудова нагода вдосконалити російську мову, в усьому шукаю позитивну сторону (але конспектую українською). Викладачі та студенти цікавляться проектом «Освіта Країною», розпитують деталі, які я з радістю розповідаю. Щодо міста, то дуже сподобалось. Спочатку думав, куди вони все поспішають (особливо в метро), а зараз так само поспішаю! Ритм життя в Києві 100%! Київ подобається своєю різноманітністю та кількістю цікавих подій. Дійсно, це чудова нагода жителю іншого міста прожити деякий час в іншому місті, побачити відмінності, знайти нових друзів та однодумців. Я ще раз переконався в тому, що кожна область України надзичайно гарна, цікава, особлива та непередбачувана!!! Велика вдячність організаторам Фонду за таку чудову нагоду!

Мазурік Вікторія
Напрямок: соціологія
Alma-mater: Одеський національний університет імені Іллі Мечнікова

На мою думку, враження взагалі, а тим паче від такого особливого проекту, описати словами важко. За два місяці у чужому місті вражень було багато і різних, як позитивних, так і негативних. Аналізуючи проект вцілому, можу впевнено сказати, що головна мета проекту «Освіта Країною» була досягнута, задачі та цілі, котрі я ставила перед собою, беручи участь в проекті, також майже всі вирішені.
Щодо продовження Проекту: соціолог в анкеті для достовірності відповіді ще б запитав - чи порекомендував би ти прийняти участь у подібному Проекті своїм друзям та знайомим? Так! Я вже порекомендувала. Також дуже приємно було бачити велику кількість зацікавлених у проекті «Освіта Країною» студентів приймаючого вузу. Вони із запалом прийняли таку ідею і, навіть, пообіцяли обов’язково взяти участь у цьому проекті наступного року. А це, на мою думку, вже добрий привід продовжувати проект «Освіта Країною».
Плюси КПІ – 1. Студентське самоврядування (самоорганізація студентів на високому рівні, реально функціонуючий орган студентського самоврядування - Студентська Рада НТУУ КПІ, реалізація важливих та корисних проектів, співпраця з Профспілкою студентів та аспірантів НТУУ КПІ, тісна співпраця з адміністрацією вузу). 2. Наукове товариство студентів та аспірантів НТУУ КПІ ( проведення загально університетських конференцій «Дні науки», завдяки яким студенти мають досвід публікації своїх наукових напрацювань). 3. Відсутність корупції.
Мінуси – 1. Слабка підготовка спеціалістів з гуманітарних наук. 2.Не зовсім зрозуміле співвідношення спеціальності та предметів, що викладаються для цієї спеціальності.
Мені дуже пощастило побачити роботу органу студентського самоврядування в НТУУ КПІ. Отриманий досвід та знання я планую реалізувати в своєму університеті. Почерпнула багато цікавих ідей, які звичайно, буду втілювати в життя у своєму місті.
Як для викладачів, так і для студентів проект «Освіта Країною» був чимось невідомим, вражаючим, дивним. Студенти факультету кожного дня привітно зустрічали, все показували, розказували. Окрім цього, за нами були закріплені студенти – члени Профспілки НТУУ КПІ та Студентської Ради НТУУ КПІ, котрим завжди можна було подзвонити та запитати хвилююче питання.
Щиро дякую організаторам проекту «Освіта Країною», а саме Фонду «Люди Майбутнього» С. Вакарчука. Окремо дякую всім, хто працював над цим проектом та додав немало зусиль для його успішного старту, реалізації та завершення – Юрію Герасименку, Тетяні Чубарь, Оксані Гулійчук,Олені Грушанській, ну і звичайно, Святославу Вакарчуку.
Побажання є тільки одне – продовжувати проект «Освіта Країною»!!!

Національний авіаційний університет

Рибачок Роман
Напрямок: математика
Alma-mater: Тернопільський національний технічний університет

Враження найприємніші, проект досить оригінальний… Звичайно, в усьому є свої мінуси, але позитиву я отримав набагато більше. Познайомився з цікавими людьми, відвідав багато захоплюючих місць, зумів подивитись на себе з різних точок зору.
Щодо планового продовження Проекту, думаю, варто лише вислухати деякі оцінки та рекомендації цьогорічних переможців і, можливо, внести деякі корективи (наприклад, особисто для мене, термін у 2 місяці виявився трошки незручним, та й радикальне неспівпадіння навчального плану змусить мене до кінця семестру попотіти над відпрацюванням).
Найбільша перевага столичного вузу – вищий рівень підготовки викладачів, більш серйозне ставлення студентів до навчального процесу. Проте в рідному Тернополі більш дружня атмосфера, з викладачами простіше і приємніше спілкуватись. Завдяки порівнянню навчання, я вкотре переконався – найважливіше не сам ВНЗ, а що ти збираєшся від нього взяти.
Мені здається, що в НАУ я отримав не менше знань у плані загального розвитку, ніж в навчально-освітньому (хоча це не через те, що я іноді міг проспати першу пару).
Завдяки теоретичному навчанню, думаю, мені вдалось певним чином систематизувати той матеріал, який ще варто засвоїти; але завдяки спілкуванню з новими друзями, відвідуванню цікавих місць та культурних закладів (особливо я полюбив київські театри) у мене з’явились нові ідеї, я став більше задумуватись над місцем людини у суспільстві, над самореалізацією і мотивацією. Та головне, що я зрозумів – завжди краще бути активним!
Дехто каже, що столичні люди в основній масі зарозумілі і самозакохані, але це не зовсім так. Навіть коли бачиш грубих чи агресивно налаштованих людей, варто зрозуміти, що вони так поводять себе явно не від легкого життя.
Все було супер! Так тримати! Те, що ви робите, справді важливо!

Грицюк Ірина
Напрямок: економіка
Alma-mater: Івано-Франківський інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету

Нещодавно я повернулася з двомісячного навчання в Інституті міжнародних відносин НАУ. Час, проведений в Києві, промайнув для мене незабутньою, сповненою нових вражень подорожжю по рідній столиці. В деякій мірі це стало своєрідною «школою виживання». Адже я як і навчаюся, так і проживаю в рідному Івано-Франківську, і для мене було зовсім новим таке поняття як «гуртожитське життя».
Кожного дня на мене очікували все нові і нові відкриття. Вчора – театр на Подолі з «Дивакуватим Журденом», сьогодні лекція представника Британської ради з виставкою, присвяченою сучасній британські скульптурі, а завтра мене вражатиме гра акторів в молодому театрі «Чорний квадрат». Кожна мить була неповторна і я насолоджувалася чи то прогулянками на Андріївському узвозі, чи дивлячись на Дніпро, чи, можливо, читаючи книжку в парку… Я могла довго милуватися Андріївською церквою ззовні і настінними розписами всередині Володимирського собору. Багатством експозицій різних часів і народів мене вразив Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Цікаво те, що більшість експонатів є матеріальними надбаннями самого подружжя. Якщо ж з навчанням не склалося все так гладко, - розбіжності в предметах та зміна спеціальності, та все ж мені вдалося взяти максимум для себе. Я була в захваті від курсу лекцій з міжнародних фінансів Кузнецова О.В. Було надзвичайно приємно, що моя група та й взагалі цілий потік сприйняв мене досить гостинно і я ніколи не забуду як викладачка англійської мови Сандовенко І.В. повторювала, що я є частинкою їхньої команди. Також мені випав чудовий шанс відвідати і плідно попрацювати в Українській національній бібліотеці ім. Вернадського.
Хотілося б відкрити маленьку таємницю… У свій час, будучи абітурієнткою, я мріяла про навчання на «Міжнародних економічних відносинах» в місті Києві. Після ретельного відбору я все-таки зупинилась на найбільш доступному для мене ВУЗі, яким був НАУ. Однак, тоді в мене випала можливість навчатися в Польщі, але в силу певних обставин я була змушена відмовитися. В пригніченому стані я почала «плисти за течією» і влаштувала тестування для місцевих вишів. Найкращим виявився мій рідний Івано-Франківський інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету зі спеціальністю «Міжнародна економіка», про що жодного разу не пожалкувала так як він позиціонує на ринку як єдиний ВУЗ з суто економічним спрямуванням. Та все ж таки досить сильною була моя мрія навчатися в Києві і через три роки вона здійснюється… Якщо вже мрієте, то ні в чому собі не відмовляйте! П.С. Хотілося б подякувати, в першу чергу, Святославу Вакарчуку як ініціатору створення Фонду, а також всій команді, яка зуміла організувати такий чудовий Проект та побажати вам успіху та сміливості у всіх починаннях, ми ж у вас – сміливі! :) Також звертаюся до всіх партнерів Проекту - тепер ви позиціонуєтесь на ринку як соціально відповідальні та такі, що розвивають молодь, а це заслуговує поваги! Отож, ніяких вам точок беззбитковості, не говорячи вже про збитки, тільки «плюсів», тільки прибутків у вашій діяльності! А всім студентам, в деякій мірі і школярам, хочу побажати побільше впевненості в собі, вмійте себе показати і пам’ятайте, що «невидима рука» суспільства цього обов’язково вас помітить і належно оцінить!

‹ назад

Львів Харків Чернівці Донецьк Одеса

Контакти  |  Галерея  |  Наші друзі  |  Спілкуймося тут